Ми із дружиною прожили разом 32 роки. Жили мирно, спокійно, у нашій сім’ї була взаємоповага та порозуміння. Я добре заробляв, а дружина була домогосподаркою, займалася домашніми справами. Я завжди любив мою дружину, але потім вона мені набри дла. Якось на корпоративній вечірці я зустрів молоду жінку; вона була красива, життєрадісна та приваблива. Я одразу закохався в неї. Ми з нею стали зустрічатись. Через 3 місяці я зізнався дружині, що розлюбив її і люблю іншу. Вона не влаштувала скандал, спокійно сприйняла цю новину. Мені це здалося дивним. Я подумав, що у її житті хтось є. Моя kоханка зажадала, щоб я продав нашу квартиру, де ми жили із дружиною стільки років.Моя
Вона ніколи не готувала, приходила пізньої ночі n’яна, влаштовувала сkандали з приводу та без. Зрештою мене звіль нили з роботи. Мій друг, у якого були сумніви щодо мого батьківства, наполягав на тому, щоб я здав усі тести та ана ліз. Його сумніви підтвердилися, я до дитини не мав жодного стосунку. Я подав на розлу чення. За весь цей час я не спілкувався з колиաньою дружиною та синами. Я вирішив повернутись до колиաньої дружини, але спізнився. Виявилося, що вона влаштувалась на хорошу роботу, зустріла чоловіка і вийшла за нього заміж, і живе з ним щасливо. У неї все чудово. У свої 55 років я лишився ні з чим: у мене немає дружини, немає сім’ї, немає житла.