Чоловік зустрів на вулиці бездомну бабусю. Він навіть не підозрював, що цей момент змінить усе його життя.

Бабуся повільно відкушувала ковбасу ковтаючи сльо зи Біля дверей супермаркету стояла стара жінка. Молодий хлопець вийшов із дверей, підійшов до неї, поклав біля ніг набиті продуктами дві сумки і знову зайшов до магазину. «Ой, синку, дякую, куди ти, не треба більше нічого». Але хлопець її не чув. Через кілька хвилин він вийшов і простяг жінці ще один пакет. Жінка взяла та й сказала: «Синку, багато мені всього цього, я не можу стільки взяти, куди мені подіти все це?» Молодий хлопець спитав, що ще треба. «Нічого, більше нічого, я така вдячна тобі, ти такий добрий, моя подяка твоїй мамі, що такого сина виростила, виховала ”,- сказала старенька і обняла хлопця.

На очах з’явилися сльо зи. Останнім часом вона не kупувала продукти, лише хліб. Син забрав у неї всі заощадження та вигнав із дому. Вона залишилася без покрівлі, просто неба. І раптом бабуся спитала. “Милий мій, у тебе в машині ножа не знайдеться? Мені ніж потрібний, хочу відрізати ковбасу”. Молода людина дістала з машини великий ніж. Жінка відрізала ковбасу та з’їла 5-6 шматочків, без хліба. То була її улюблена ковбаса. Чоловік завжди купував її. Вона згадала чоловіка. Який він дбайливий був, як любив її. Коли його не стало, син не звертав увагу на матір, у результаті – забрав усі її заощадження та вигнав із дому.

Advertisements

Тепер вона мешкає на вулиці. Вона повільно відкушувала ковбасу ковтаючи сльо зи. -Бабуль, чому nлачете, що трапилося, чи потрібно ще щось? — спитав молодик. Бабуся розповіла свою історію. Він мовчки слухав, потім запропонував бабусі сісти у машину та відвіз її до свого дому. Він, у свою чергу, розповів, що виріс у дитячому будинку і не має родичів; завжди мріяв про бабусю, яка б пекла їй пироги і готувала сніданок вранці. «Ти будеш моєю бабусею, ми житимемо разом». Вранці з кухні долинав смачний запах щойноспечених пиріжків. Бабуся налила чай і поставила на стіл тарілку з ласощами. Він з подякою подивився на бабусю і сказав: «Я мріяв про це все своє життя».

Leave a Comment