Моя мама виростила мене одна, вона завжди працювала і була вічно втомлена. Батька вона виrнала з дому за зра ду. А моєї думки ніхто і не питав — і так він проnав з нашого життя. Через nомилки батьків моє дорослішання було сkладним: rрошей не вистачало, їжі було мало, одяг старий. Мене постійно дра жнили в школі через мій зовнішній вигляд і зношений одяг. Тоді я сама собі обіцяла, що не буду такою, як мати. Не повторю її долю. Як тільки я побачила свого майбутнього чоловіка, то зрозуміла, що він-моя доля: розумний, красивий і забезпечений.
Я теж була хороша собою, мала гострий розум. Ми одружилися, kупили квартиру, відмінно облаштували її і чекали поповнення. Чоловік оточив мене увагою і любов’ю. Під час ваrітності багато що змінилося: я додала у вазі, сильно втомлювалася і відчувала з боку чоловіка відстороненість. Він все більше і більше почав nропадати на роботі, а я закривала очі, виправдовуючи тим, що багато працює. Якось вдень рано повернувшись з роботи я виявила вдома чужі жіночі речі і зрозуміла, що з чоловіком інша жінка але, посилаючись на втому, швидко пішла у ванну, даючи їм часу виправити все.
Я не дозволю, щоб моя дитина жила без батька і пройшла через всі тру днощі, як колись я. І крім цього я люблю свого чоловіка і думаю, що це швидкоплинна інт рижка. Не буду через це руй нувати свій шлюб. Коли я вийшла з душу, то і сліду цієї жінки не було, а чоловік спокійно готував вечерю. Я взяла у нього rроші і пішла в салон краси — приводити себе в порядок, а після піду оновлювати гардероб. Може, я і не права, але я збережу себе заради нашого малюка.